Програма вступних випробувань з біології (повна загальна середня освіта (11 кл.)

Міністерство освіти і науки України

Медичний коледж

Харківського національного медичного університету

 

Програма

вступних випробувань з біології

(повна загальна середня освіта (11 кл.)

Спеціалізація  «Сестринська справа»

 Спеціалізація  «Акушерська справа

ПРОГРАМА

вступних випробувань з біології для абітурієнтів, які вступають на основі  загальної середньої освіти

(11 класів)

 

Програму вступних випробувань з біології для вступників до медичного коледжу Харківського національного медичного університету на основі загальної середньої освіти складено відповідно до вимог програми з біології для загальноосвітніх навчальних закладів затвердженої Міністерством освіти і науки України (2010).

Найважливіше   завдання    програми   –   допомогти   абітурієнтам

підготуватися до вступних випробувань.

При вступі  до Медичного коледжу Харківського національного медичного університету абітурієнти, які мають документ про загальну середню освіту, складають вступний екзамен з біології в письмовій формі.

Вступні  випробування дадуть змогу  мати об’єктивну, достовірну інформацію   про  рівень  підготовки   абітурієнта   із   вищевказаних дисциплін.

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Програма вступних випробувань з біології призначена для оцінювання навчальних досягнень абітурієнтів при вступі до медичного коледжу Харківського національного медичного університету, які вступають до навчального закладу на основі загальної середньої освіти.

Біологічна освіта має сприяти: становленню загальної культури, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі; формуванню екологічної культури; зміцненню духовного і фізичного здоров’я кожної конкретної людини.

 

Завдання предмету “Біологія”:

 

•    формування знань про принципи функціонування і структуру біологічних систем, їх онто- і філогенез, взаємозв’язки між біологічними системами, середовищем; оволодіння методологією наукового пізнання;

 

•    розвиток умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери;

 

•    мотивація здорового способу життя, що включає: поняття про здоров’я, форми і методи його формування, збереження і зміцнення, показати значення складових здоров’я, дати можливість визначитися в правильності чи хибності ставлення до власного здоров’я, залучити до мислення, обговорення і здобуття інформації про шляхи передачі та ступені ризику зараження ВІЛ, профілактику ВІЛ-інфікування;

 

•    формування умінь застосовувати теоретичні знання з метою професійного самовизначення у прикладних сферах людської діяльності (медицина, фармакологія, психологія, педагогіка тощо);

 

•    розвиток розумових здібностей та якостей особистості (пізнавального інтересу, спостережливості, уяви, уваги, пам’яті, теоретичного стилю мислення), прагнення до самоосвіти, самопізнання, самовдосконалення, самооцінки, самореалiзації у різних видах діяльності;

 

•    оволодіння технологією прийняття рішень, вільного вибору і дій у різних сферах життя;

 

•    становлення наукового світогляду; формування емоційно- ціннісного ставлення до природи, до себе, до людей, до загальнолюдських духовних цінностей.

 

Програма містить питання вступних випробувань з шкільного навчального предмета «Біологія»  за змістом таких розділів:

- 7-й клас. Розділи: І-«Рослини», ІІ-«Різноманітність рослин», ІІІ- «Гриби та лишайники», ІV- «Бактерії», V- «Організми і середовище існування»;

- 8-й клас. Розділи. VІ-«Тварини», VІІ-«Різноманітність тварин»,

VІІІ-«Організм і середовище існування»;

- 9-й клас. Розділи: ІX- «Людина», X- «Біологічні основи поведінки людини»;

- 10-11 класи. Розділ І «Молекулярний рівень організації життя»,

Розділ ІІ  «Клітинний рівень організації життя», Розділ ІІІ «Організмовий рівень організації життя», Розділ IV «Надорганізмові рівні організації життя», Розділ V «Історичний розвиток органічного світу».

 

 

                                                  ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

Біологія — наука про живу природу. Різноманітність жи­вих організмів, середовища їх існу­вання, класифіка­ція. Рослинний світ — складова частина природи.

 

Розділ І. РОСЛИНИ.

 

Будова та життєдіяльність рослин. Основні процеси життєдіяльності рослини. Клітина, тканини, органи рослини, їх функції та взаємо­зв’язок. Середовища існу­вання рослин. Зв’язки  рослин з іншими компонентами екосистеми. Відповідь рослин на подразнення.

Розмноження й розвиток рослин. Нестатеве розмноження, його види. Вегетативне розмноження. Регенерація у рослин. Статеве розмноження. Будова та різноманітність квіток. Суцвіття. Запилення, запліднення. Насінина, плід, їх будова. Вплив умов середовища на проростання насінини. Ріст і розвиток рослин. сезонні явища у житті рослин.

 

Розділ II. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН.

 

Водорості  Загальна характе­ристика водоростей. Середовища існування. Пристосувальні риси будови й життєдіяльність водоростей. Різноманітність водоростей, їх зна­чення в природі та в житті людини.

Вищі спорові рослини. Загальна характеристика вищих спорових рослин.

Мохоподібні, плавуноподібні, хвощеподібні, папоротеподібні. Середовища існування. Пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності. Значення вищих спорових рослин у природі та в житті людини.

Голонасінні. Загальна характеристика голонасінних. Середовище існування. Пристосувальні риси будови й життєдіяльність голонасінних. Різноманітність голонасінних рослин. Значення у природі та в житті людини.

Покритонасінні. Загальна характеристика. Класифікація покритонасінних. Характеристика класів і окремих родин. Значення покритонасінних рослин у природі й у житті людини. Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини.

 

 

Розділ III. ГРИБИ ТА ЛИШАЙНИКИ.

 

Гриби. Загальна характе­ристика грибів. Різ­номанітність гри­бів. Поширення, се­редовища існуван­ня. Значення грибів у природі і в житті людини.

Лишайни­ки. Загальна характе­ристика лишайни­ків як симбіотич­них організмів. Значення лишай­ників у природі й у житті людини.

 

Розділ IV. БАКТЕРІЇ.

 

Бактерії. Загальна характе­ристика бактерій. Різноманітність. Значення у приро­ді й у житті люди­ни.

 

Розділ V. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ.

 

Організми і середовище існування. Середовище існування та його чинники. Розселення рослин у природі. Екологічні групи рослин. Життєві форми  рослин. Взаємодія рослин, грибів, бактерій та їх роль в екосистемах. Охорона природи.

 

Розділ VІ. ТВАРИНИ.

 

Тваринний світ складова частина природи. Різнома­нітність тварин та їх класифікація. Роль тварин у жит­ті людини.

Будова і життєдіяльність тварин. Основні процеси життєдіяльності тварини. Клітинна будова тварин та особливості клітин тварин. Тканини, органи і системи органів тварин, їх функції. Середови­ща існування тва­рин. Поведінка тва­рин. Різноманітність способів життя тварин. Зв’язки тварин з іншими компонентами еко­систем.

 

Розділ VII. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН.

 

Найпрос­тіші. Загальна характе­ристика та різнома­нітність найпрості­ших — мешканців прісних водойм (амеба протей, евг­лена зелена, інфузорія туфелька), морів (форамініфе­ри та радіолярії) та ґрунту. Паразитич­ні найпростіші (ди­зентерійна амеба, малярійний плаз­модій тощо). Роль найпростіших у екосистемах та їх значення для лю­дини.

Багатоклі­тинні. Губки. Киш­ковопорожнинні. Загальна характе­ристика та різно­манітність багато­клітинних тварин.

Тип Губки. Загальна характеристика, роль у природі та значення для людини. Тіш Кишковопорожнинні. Загальна характеристика та різноманітність кишковопорожнинних. Роль кишковопорожнинних у екосистемах та значення для людини. Охорона губок та кишковопорожнинних.

Черви. Тип Плоскі черви. Загальна характе­ристика, різнома­нітність.

Круглі черви. За­гальна характерис­тика, різноманіт­ність.

Тип Кільчасті чер­ви. Загальна харак­теристика, різнома­нітність. Роль чер­вів у екосистемах. Значення для лю­дини.

Членистоногі. Загальна характеристика типу Членистоногі.

Клас Ракоподібні. Загальна характеристика класу. Різноманітність ракоподібних. Роль ракоподібних у екосистемах, їх значення для людини. Клас Павукоподібні. Загальна характеристика класу. Різноманітність павукоподібних та їх роль у екосистемах. Значення в житті людини.

Клас Комахи. Загальна характеристика класу. Особливості розвитку.

Поведінка комах. Різноманітність комах. Роль комах у екосистемах, їх значення для людини. Охорона членистоногих.

Молюски. Загальна характеристика, різнома­нітність молюсків. Роль молюсків у екосистемах, їх зна­чення для людини.

Хордові тварини. Безчерепні. Риби. Загальна характеристика типу Хордові. Підтипи Безчерепні та Черепні (Хребетні). Загальна характеристика підтипу Черепні (Хребетні). Клас Хрящові риби. Загальна характеристика класу, особливості процесів життєдіяльності, поведінки, різноманітність хрящових риб. Роль в екосистемах та господарське значення хрящових риб.

Клас Кісткові риби. Загальна характеристика класу, особливості процесів життєдіяльності. Поведінка і сезонні явища у житті риб. Різноманітність кісткових риб. Роль у водних екосистемах. Значення риб у житті людини. Рибне господарство. Охорона риб.

Земноводні. Загальна характеристика класу Земноводні. Особливості процесів життєдіяльності та поведінки. Сезонні явища в житті земноводних. Різноманітність земноводних. Роль земноводних у екосистемах, їх значення для людини. Охорона земноводних.

Плазуни. Загальна характе­ристика класу Пла­зуни. Особливості процесів життєді­яльності й поведін­ки. Сезонні явища в житті плазунів. Різноманітність плазунів. Роль пла­зунів у екосистемах, їх значення для людини. Охорона плазунів.

Птахи. Загальна характе­ристика класу Пта­хи. Особливості життєдіяльності птахів. Риси прис­тосованості до по­льоту та різних се­редовищ життя. Різноманітність птахів. Розмножен­ня і розвиток пта­хів.

Сезонні явища у житті птахів. Поведінка птахів: влаштування гнізд, шлюбна поведінка, турбота про потомство. Перельоти птахів. Роль птахів у екосистемах. Їх значення для , людини. Охорона птахів. Птахівництво.

Ссавці. Загальна характеристика класу Ссавці. Особливості життєдіяльності ссавців. Різноманітність ссавців. Сезонні явища у житті ссавців, їхня поведінка. Роль ссавців у екосистемах, їх значення для людини. Охорона ссавців. Тваринництво.

 

Розділ VІІІ. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ.

 

Організми і середовище існування. Вплив чинників середовища на тварин. Етичне ставлення людини до інших видів тварин. Взаємовідносини людини з іншими видами тварин. Охорона тваринного світу. Червона книга України. Природоохоронні території. Основні етапи історичного розвитку тваринного світу.

Біологічні науки, що вивчають орга­нізм людини. Зна­чення знань про людину для збере­женім її здоров’я. Походження люди­ни. Особливості виду Номо sаріеns. Соціальне та куль­турне успадкуван­ня.

 

Розділ ІX. ЛЮДИНА.

 

Організм людини як біоло­гічна система. Поняття про біоло­гічні системи. Особливості будо­ви клітин. Харак­теристика тканин. Органи. Фізіоло­гічні системи орга­нів людини. Регуляторні систе­ми організму лю­дини.

Опора і рух. Будова і функції опорно-рухової сис­теми. Кісткова та хрящо­ва тканини. Розвиток кісток. Сполучення кісток. Будова скелета лю­дини. Будова і функції скелетних м’язів. Види м’язів. Меха­нізм скорочення м’язів. Сила м’язів. Втома м’язів.

Кров і лімфа. Внутрішнє рідке се­редовище організ­му людини. Склад і функції крові. Захисні функції крові. Імунітет. Специфіч­ний і неспецифіч­ний імунітет.

Кровообіг і лімфообіг Органи кровообігу: серце і судини. Бу­дова і функції сер­ця. Судинна система. Рух крові по суди­нах. Велике і мале кола кровообігу. Регуляція кровопостачання органів. Лімфообіг та його значення.

Дихання. Значення дихання. Будова і функції органів дихання. Голосовий апарат. Дихальні рухи. Га­зообмін у легенях і тканинах. Нейро­гуморальна регу­ляція дихання.

Харчуван­ня і травлення. Енергетичні потре­би організму. Типи поживних речовин. Харчування і здо­ров’я. Будова і функції органів травлення, травних залоз. Трав­лення у тонкому кишечнику. Функ­ції товстого кишеч­нику. Регуляція травлення.

Терморегуляція. Підтримка темпе­ратури тіла. Тепло­продукція. Тепловіддача. Будова і функції шкіри. Роль шкіри в тер­морегуляції.

Виділення.  Будова і функції сечовидільної сис­теми. Регуляція кількості води в організмі. Роль шкіри у виділенні продуктів життєдіяльності.

Ендокринна регуляція функцій організму людини. Принципи роботи ендокринної системи. Залози внутрішньої секреції. Гормони. Гіпоталамо-гіпофізарна система.

Розмно­ження та розви­ток людини. Етапи онтогенезу людини. Форму­вання статевих оз­нак. Генетичне виз­начення статі. Бу­дова статевих орга­нів. Розвиток ста­тевих клітин. Мен­струальний цикл. Запліднення. Емб­ріональний розви­ток. Функції пла­центи. Постембріональний розвиток людини.

Нервова регуляція функцій організму людини. Будова нервової системи. Центральна і периферична нервова система людини.

Регуляція рухової активності. Спинний мозок. Головний мозок. Стовбур мозку. Мозочок. Підкор­кові ядра. Довільні рухи і кора голов­ного мозку. Регуляція роботи внутрішніх орга­нів. Вегетативна (авто­номна) нервова система. Симпатич­на та парасимпатична нервові системи, їх функції. Взаємодія регуляторних систем організму.

Сприйняття інформації нервовою системою. Сенсорні системи Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Загальна характеристика сенсорних систем. Будова аналізаторів. Зорова сенсорна система, слухова сенсорна система. Сенсорні системи смаку, нюху, рівноваги, руху, дотику, температури, болю.

 

Розділ X. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ.

 

Формуван­ня поведінки і психіки людини. Ретикулярна фор­мація мозку і рівні сприйняття інфор­мації. Сон. Біоритми. Структура інс­тинктивної поведін­ки, її модифікації. Види навчання. Пам’ять. Види па­м’яті. Набута поведінка.

Мислення і свідомість. Мислення і кора великих півкуль головного мозку. Функціональна асиметрія мозку. Мова. Індивідуаль­ні особливості по­ведінки людини. Характер людини. Свідомість.

 

Загальна біологія

Система біологічних наук. Зв’язок біологічних наук з іншими науками. Завдання сучасної біології. Методи біологічних досліджень. Основні властивості живого. Рівні організації  життя. Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства

Розділ І.  Молекулярний рівень організації життя

 

Елементний склад організмів. Неорганічні речовини (вода, кисень, оксиди, кислоти, луги і мінеральні солі) у життєдіяльності організмів. Біологічна роль іонів.

Органічні речовини, їх різноманітність та значення в існуванні живих істот. Історія вивчення.  Малі органічні молекули: ліпіди, моноcахариди, амінокислоти, нуклеотиди, їх будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів. Макромолекули (біополімери): полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти, їх будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів.

Ферменти, вітаміни, гормони, фактори росту, їх роль у життєдіяльності організмів. Єдність хімічного складу організмів.

 

 

Розділ ІІ. Клітинний рівень організації життя

 

Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень. Загальний план будови клітин. Будова клітин прокаріотів і еукаріотів. Клітинні мембрани: хімічний склад, будова і функції. Транспорт речовин через мембрани. Поверхневий апарат клітини,   його функції та особливості будови. Ядро.  Будова і функції ядра клітин еукаріотів. Цитоплазма (гіалоплазма), органели, включення. Клітинний центр.  Рибосоми: хімічний склад, будова і функції. Синтез білка. Одномембранні органели (гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі), їх функції та будова. Двомембранні органели: мітохондрії, ї функції та будова. Клітинне дихання. Пластиди, їх функції та  будова. Фотосинтез. Значення фотосинтезу.

Ділення прокаріотичних клітин. Хромосоми. Каріотип. Клітинний цикл еукаріотичних клітин. Механізми відтворення і загибелі клітин. Мітоз. Мейоз. Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін. Сучасна клітинна теорія. Цитотехнології – можливості та перспективи використання. Клітина – елементарна цілісна жива система. Стовбурові клітини. Взаємодія клітин.

Утворення тканин тварин. Будова і функції тканин тварин,   здатність до регенерації. Гістотехнології – можливості та перспективи використання. Тканини рослин: утворення, будова і функції,  здатність  до регенерації.

 

 

Розділ ІІІ. Організмовий рівень організації життя

 

Віруси, пріони. Будова, життєві цикли. Роль у природі й житті людини. Небезпечні вірусні хвороби людини. Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу, гепатитів та інших вірусних хвороб людини.

Особливості організації і життєдіяльності прокаріотів. Обмін речовин, енергії   і інформації у   прокаріотів. Різноманітність бактерій, їх роль у природі та в житті людини. Профілактика бактеріальних хвороб людини.

Особливості організації и життєдіяльності одноклітинних еукаріотів,  розмноження. Роль одноклітинних організмів у природі та житті людини. Профілактика хвороб людини, які спричинюються паразитичними одноклітинними еукаріотами.

Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів.

Обмін речовин, енергії й інформації у багатоклітинних організмів. Статеве і нестатеве розмноження багатоклітинних організмів. Будова і утворення статевих клітин. Регуляція функцій у багатоклітинних організмів. Взаємодія регуляторних систем в організмі людини.

Генетична термінологія і символіка. Методи генетичних досліджень. Закони Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи. Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Позаядерна спадковість. Комбінативна мінливість. Мутаційна мінливість. Види мутацій. Мутагени. Модифікаційна мінливість.

Основні закономірності функціонування генів у про- та еукаріотів. Взаємодія генів. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу. Генотип як цілісна система. Основні закономірності функціонування генів у прокаріотів і евкаріотів. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу. Генетика людини і її значення для медицини і охорони здоров’я. Генетичні основи селекції організмів. Досягнення в селекції рослин і тварин в Україні. Основні напрями сучасної біотехнології.

Трансгенні організми. Проблеми, які пов’язані з генетично -модифікованими організмами і застосуванням отриманих від них продуктів.

Запліднення. Онтогенез.  Періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез і постембріональний розвиток. Особливості постембріонального розвитку у тварин.  Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму.  Діагностування вад розвитку людини та їх корекція.

Механізми регенерації. Ріст організмів, його регуляція. Життєвий цикл у рослин і тварин. Ембріотехнології. Химерні організми. Клонування організмів – можливості  та перспективи використання.

Етологія. Поведінка тварин у природі та методи її вивчення. Генетично детерміновані форми поведінки. Основні мотиваційні системи.  Інстинкт. Видова  схильність до деяких форм поведінки.  Поведінка рослин.

 

Розділ ІV. Надорганізмові рівні організації життя

Екологічні чинники. Загальні закономірності їх впливу на організм. Фотоперіодизм. Середовища існування (наземно-повітряне, водне, ґрунтове, живі організми  як середовище існування). Пристосування організмів до чинників середовища.

Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяцій людини. Чинники, які впливають на чисельність популяції, динаміка і коливання чисельності популяції. Екосистеми. Взаємодії організмів в екосистемах. Кругообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем. Розвиток і зміни екосистем. Різноманіття екосистем.

Загальна характеристика біосфери. Вплив живих  істот на склад атмосфери. Саморегуляція у біосфері. Біосфера і людство. Екологічна криза сучасності. Ріст чисельності населення і проблеми, які з цим пов’язані.  Глобальні кліматичні зміни. Можливі шляхи подолання екологічної кризи. Концепція стійкого розвитку. Значення використання альтернативних джерел енергії. Збереження біорізноманіття.

Природоохоронне законодавство України. Міжнародне співробітництво у справі охорони природи.

 

 

Розділ V. Історичний розвиток органічного світу

Гіпотези виникнення життя на Землі. Становлення еволюційних поглядів.  Штучний добір. Природний добір. Рівні еволюції: мікроеволюція, видоутворення, макроеволюція.

Різноманіття органічного світу. Система органічного світу як відображення його історичного розвитку. Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем. Походження людини, раси людини. Людина  як біосоціальна істота.

 

 

Рекомендована література

для підготовки до вступного екзамену з біології.

 

1. Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.В.Серебряков. Зоологія; Підручник для 7 класу середньої загальноосвітньої школи. – Київ/ Видавництво «Ґенеза»/1996р.

2. М.Н.Шабатура, Н.Ю.Матяш, В.О.Мотузний. Біологія людини. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. 8 клас. Київ «Ґенеза», 2004.

3. М.Н.Шабатура, Н.Ю.Матяш, В.О.Мотузний. Біологія людини. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. 9 клас. Київ «Ґенеза», 2004.

4. Кучеренко М.Е., Вервес Ю.Г., Балан П.Г. та ін. Загальна біологія, 10-11 класи. – К.: Генеза, 1998, 2000, 2001.

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерії оцінювання знань абітурієнтів.

 

І рівень – середній

«4» –  Абітурієнт дає визначення окремих біологічних понять, неповно

характеризує загальні ознаки біологічних об’єктів.

«5» – Абітурієнт дає визначення окремих біологічних понять, відповідає

на рівні репродуктивного відтворення, характеризує загальні ознаки

біологічних об’єктів.

«6» – Абітурієнт неповно відтворює навчальний матеріал, характеризує

будову та функції окремих біологічних об’єктів, наводить прості

приклади, виконує прості типові біологічні вправи.

 ІІ рівень – достатній.

 

«7» – Абітурієнт відтворює навчальний матеріал, розкриває суть

біологічних понять, виконує прості типові біологічні вправи та

розв’язує задачі, робить неповні висновки.

«8» – Абітурієнт відповідає на поставлені запитання, дає порівняльну

характеристику явищам і процесам живої природи, виконує типові

біологічні вправи та розв’язує задачі, виправляє допущені помилки,

робить нечітко сформульовані висновки.

«9» – Абітурієнт вільно відповідає на поставлені запитання, виконує

біологічні  вправи і розв’язує задачі, виправляє помилки, встановлює

причинно-наслідкові зв’язки, робить чітко сформульовані висновки.

ІІІ рівень  – високий.

 

«10» – Абітурієнт обґрунтовано відповідає на запитання, аналізує і

розкриває суть біологічних явищ, процесів; узагальнює,

систематизує, встановлює причинно-наслідкові зв’язки, робить

логічно побудовані висновки.

«11» – Абітурієнт логічно, усвідомлено відтворює навчальний матеріал,

аналізує і розкриває закономірності живої природи, оцінює

біологічні явища, закони, встановлює і обґрунтовує причинно-

наслідкові зв’язки, робить обґрунтовані висновки.

«12» – Абітурієнт показує міцні і глибокі знання з біології, може вести

дискусію з конкретного питання з використанням між предметних

зв’язків, оцінює та характеризує різноманітні біологічні явища,

процеси, відповідає на запитання проблемного характеру.